Як змінились українські імена після 2022 року: дані Мін'юсту

Ім'я дитини — це одне з перших рішень, які батьки приймають у нових обставинах. Воно несе в собі надію, ідентичність і культурне твердження. Саме тому реєстри ЗАГСів стали несподіваним дзеркалом суспільних змін: дані Міністерства юстиції України за 2022–2024 роки показують виразний зсув у тому, як українці називають своїх дітей.

Цей зсув не є раптовим. Він починався ще з 2014 року — але лютий 2022-го його радикально прискорив.

Слов'янські імена: повернення коріння

Найпомітніший тренд — зростання слов'янських імен з прозорим українським значенням. Серед чоловічих імен значно виросла частота Богдана («дарований Богом» — суто слов'янське двоосновне ім'я), Ярослава («яре, весняне сяйво слави») та Остапа (слов'янізована форма грецького Євстафія, що глибоко вкоренилась в козацькій традиції).

У жіночих реєстрах картина ще виразніша. Звенислава («та, що прославляє своїм дзвоном»), Мирослава («слава миру»), Орислава («та, що оре землю слави») та Калина — символ України в народній пісні — зафіксували зростання, яке не спостерігалося десятиліттями. Ці імена практично зникли за радянської доби, коли церковні та державні канони витісняли дохристиянський іменник.

За даними Мін'юсту, частка слов'янських імен у топ-20 чоловічих імен зросла приблизно на 18% у порівнянні з 2019 роком. У жіночому сегменті 2022 року вперше за 15 років у топ-5 не було жодного імені з суто грецьким або латинським коренем — їх місце зайняли слов'янські форми.

Батьки, які обирають Зореславу чи Ратибора, роблять свідоме культурне твердження: ім'я дитини стає виразом ідентичності, а не просто звучним словом.

Повернення до коріння: що відбулося з іменами, що відходять

Паралельно зі зростанням слов'янських форм відбулось те, що дослідники культури описують як «повернення до автентичного іменника». Ряд імен, що набули поширення переважно в радянський період і не мають виразного українського культурного коріння, поступово здають позиції.

Це не заборона і не примус — ідеться виключно про добровільний вибір батьків. Вони все частіше обирають імена, що відсилають до козацьких хронік, давньоруських текстів або живої народної пісні, а не до уніфікованих радянських списків «дозволених» імен, де слов'янські форми були фактично витіснені.

Соціологи пояснюють це явищем «культурної реідентифікації»: у кризових умовах людина шукає опору в тому, що вважає автентично своїм. Ім'я дитини стає одним із найдоступніших способів цю приналежність виразити.

Зброя як ім'я: культурний момент

Окремою сторінкою в хроніці 2022–2023 років стали так звані « імена-символи спротиву». В реєстрах ЗАГСів з'явились поодинокі, але резонансні випадки: Джавелін — на честь американського протитанкового комплексу, що став символом оборони у перші тижні вторгнення; Байрактар — на честь турецького бойового дрона, який перетворився на справжній культурний феномен, аж до народних пісень.

Соціолінгвісти називають це «меморіальним іменуванням» — практикою, коли батьки через ім'я дитини увічнюють історичний момент. Схожі хвилі фіксувалися у США після подій 2001 року (зростання імені Freedom) та в різних країнах після переломних воєнних подій. В українському контексті ці імена — не екзотика заради екзотики, а акт пам'яті.

Що означає цей тренд: ідентичність через ім'я

Зміни в іменнику нерозривно пов'язані з ширшим культурним процесом, який відбувається в Україні від 2014 року й різко прискорився після лютого 2022-го. Цей процес охоплює мовне питання, переосмислення радянської спадщини та пошук «автентично українського» в побуті — від музики до топонімів і, звісно, імен.

Зростання інтересу до слов'янських імен іде поруч із відновленням інтересу до забутих форм іменника, до козацьких родоводів, до мови як маркера ідентичності. Батьки, що обирають Добриню чи Білославу, діють у тому ж культурному потоці, що й ті, хто переходить на українську мову вдома або повертає вулицям міст їхні довоєнні назви.

Дані Мін'юсту фіксують: 2022–2024 роки стали роками, коли вибір імені для дитини перетворився на свідомий акт культурної ідентифікації. Це не мода — це глибший процес, де навіть найінтимніше рішення родини несе публічне значення.

Якщо вас цікавлять конкретні імена з цього тренду — перегляньте рідкісні слов'янські імена у нашій базі або зверніться до повного розділу слов'янських імен. А детальніше про те, як вторгнення вплинуло на конкретні позиції в рейтингах — читайте у статті «Імена, які повернула війна».